Гнеться житечко до теплої землі, Волошкова синь цілує босі ноги, Я молюся, щоб тривоги і жалі Не приходили на ці святі дороги. Барвінковим цвітом знов стомився день, Я благаю в Бога росяної долі, Я сплету рясний віночок із пісень І лишу його y золотистім полі. Приспів: Я співаю при долині колискову Україні, На долонях y дитини засина моя земля Наче тають полонини, українська пісня лине В серце кожної дитини Спи, маленький, – промовля... Вже трембіти розбудили шум гаїв, Ген, дуби стоять, як слава, віковічні. Моя доле, не минай же ці краї, Де мого народу сурми споконвічні! Я бажаю, щоб вітала день новий, І добра людського врода промениста, І для тебе, найрідніший краю мій, Хай лунає колискова ніжна пісня! Приспів.