Щоб співати колір чорний, Дала-с голос свій, І тобі єдній покорний Я співаю колір чорний, Бо то кольор мій! Бо то кольор мій!.. Життя моє сумне було, Як і кольор той, Як згадаю то, що було, То, що й було й не минуло - Вмиюся сльозой! Вмиюся сльозой!.. І тепер я сиротою - То єсть певна річ, Нема серденьку покою: Воно сумне, як порою, Осінняя ніч! Осінняя ніч!.. І чекає життя чорне Сироту мене, Бо, як мила не пригорне, Я гадаю життя чорне, Як смерть, не мине! Як смерть, не мине!.. Хто при моїй смерті буде, Я прошу, о, честь! Жив я весь вік дуже сумно, Щоб дістати чорне трумно, Березовий хрест! Березовий хрест!.. Тяжко-тяжко, що на гробі До судного дня Не прийде ніхто в жалобі, Не подумає на гробі, Хіба ніч їдна... Хіба ніч їдна... І по смерті не заплаче Ніхто в чужині, Хіба чорний крук закряче, Чорна хмаронька заплаче Дощем по мені... Дощем по мені...