Де була дорога, там яруга, Де була долина, там - гора... Огортає туга, як втрачаєш друга, | Що в твоєму серці не вмира. | (2) Чи його забудь, чи виглядати, Чи без нього доживать літа? Ні зайти до хати, ні руки подати, | Ні послати голубом листа. | (2) Може, сам у чомусь винуватий, І йому завдав ти гіркоти? Як його позвати біль погамувати | І почути другове "прости"? | (2) Гори розкопай, засип яруги, А нову дорогу проклади: Хоч пече наруга, а до серця друга | Крізь образи полум'я пройди! | (2)