Щастя - це гладити тебе, Неземну та далеку, І, повіривши, що ти є Такою насправді, Піти за тобою, шукати, Довго-довго блукати світом Та раптом тебе знайти... Коли ти стаєш на коліна, Отут біля мене поруч І збираєш в траві суниці, Я знаю, що ти земна, Я знаю, я знаю, я знаю, Що ти земна. Коли ти стаєш ген на обрії І береш у долоні сонце, І береш у долоні сонце, Я знаю, що ти небесна, Я знаю, я знаю, я знаю, Що ти небесна. А коли ти стаєш ген там Серед поля по пояс у синіх травах, А руками пірнаєш десь у небо, Пропахла зорями, ромашками, Пропахла зорями, ромашками, Пропахла ромашками і зорями, От тоді я вже не знаю яка ти?.. Щастя - це гладити тебе, Неземну та далеку, І, повіривши, що ти є Такою насправді, Піти за тобою, шукати, Довго-довго світами блукати І раптом тебе знайти...