Коли ти підеш, Горем, звісно, не стане великим. Буде страшно, авжеж, Як стрибати до пожежних у килим. Вже не перший раз, Але це в порівнянні з тим усім. Все решта без нас – Для життя не причина ставати пустим! Приспів: Небо не стане ближче Ні на крок, ні на мить. Дихати треба глибше, Не зважай – хай болить! Любов моя – не припис, Не повинність ділити між нас обох. Збережу її риси – Біль, як завжди, поділиться не на двох. І до нього захланність, Як до всього в житті, мені мало себе. Де є крапля остання, Щоб втомитись кохати тебе? Приспів.