Ти, Ти знов сьогодні в полоні дощу, Слова ховаєш у тишу нічну, Чомусь боїшся, що я не прощу Давні образи. Я, Я не боюся висоти, Твоєї дивної краси, Знаю й сама, що хочеш ти - Щоб ми були разом. Хай плаче За вікном твоїм гроза. Хай бачить - Я сьогодні не одна. Хай знає - Нас їй більше не знайти, Цю ніч мені належиш ти. Приспів: Коли із неба ллють дощі, Коли втікають десь вночі, Немов би сльози на щоці, Байдужі люди. Ця ніч поверне нам весну І знов нам буде не до сну, І в цю розлючену грозу Ми разом будем! Ми разом будем! Ти, чомусь, не віриш в вороття, З кимось шукаєш забуття, Але ж цілуєш без кінця Очей моїх сльози. Нам, Нам залишилась тільки мить, Скоро ця ніч вогнем згорить Та нас не зможуть розлучить Дощі і грози. Хай плаче За вікном твоїм гроза. Хай бачить - Я сьогодні не одна. Хай знає - Нас їй більше не знайти, Цю ніч мені належиш ти. Приспів. (2) Цю ніч мені належиш ти!