Коли хмеліє в думках голова Не забувай, щаслювцю, миті цеї Тоді у ній народяться слова До неї однієї. Коли у ватрі холод дотліва І ніжно хилять голови лілеї Навічно викарбуються слова До неї однієї Коли втікаєш з потягу життя Який посіли блазні і лакеї Не згадуй надаремо ти ім'я Тікаючи не варто й думати про неї. А час минає. Більше вороття Назад не буде. Бриз цілує реї. Реальні на планеті почуття Все решта - тлін. Крім неї однієї.