Знову горить золотом клен, Знов полум"яниться гай. Знову летять далеко ген, Знов покидають мій край... Наді мною високо у ясну даль Журавлиний ключ летить - моя печаль... І шепчу йому услід Напуття із давніх літ: "Колесом, дорого, вертай!" А до мене з просині Лине пісня осені: "Не сумуй, чекай нас, чекай!.." Скільки жалю у пісні тій, Скільки журби і тужби!.. Скільки вона в душі моїй Спогадів будить завжди!.. Про світанки росяні, про шум дібров, Де водила травами мене любов, Про минулі дні мої - Як співали солов'ї Чи коли гриміла гроза... А роки у свій політ Теж летять, як журавлі, Тільки не вертають назад... Батьківщини рідної нехай тепло Зігріває ключ в путі вітрам на зло!.. І кричу йому услід Напуття із давніх літ: "Колесом, дорого, вертай!.." Завесніє знов земля І почую з неба я: "Зустрічай же нас, зустрічай!.."