Тебе я видумав для себе Із сонячних сліпих дощів, В зіниці вклав шматочки неба Відлуння влив в звучання слів. У коси вплів листочки з хащі, Де осінь бавиться дзвінка. На вигляд може ти ще краща, Ще краща, тільки не така. Приспів: Кохана, що мені сказати, Як змалювати образ твій, Кохана — де тебе шукати У непрозорості людській? Кохана, я скажу як вмію, Вода широко без вагань, Кохана — схожою на мрію Хоч на хвилиночку ти стань. Тебе я видумав з видіння Із перечитаних книжок, А ти сховавшись із пів-тіні Озвучуєш звабливий крок; Тебе я видумав із тиші, Із пісні, що мене гука, Я знаю у житті ти інша - Та будь хоч трішечки така. Приспів.