Такої зроду я не бачив ще краси, Тонкого стану, личка, наче із роси, Таких очей, немов маслини голубі, - Аж закохався враз і так сказав собі: Приспів: Кохай чаклунку молоду Собі на щастя, чи біду! Її любов, як ранок пий, Ти, ти, ти - молодий, Ти - молодий! Я йшов за нею, біг за нею навздогін, Аж серце гупало і билося, як дзвін, І тільки встиг її торкнути за рукав, - Аж теплий вечір посміхнувся і сказав: Приспів. Вона спинилась несміливо, наче лань І попросили її очі - поруч стань, Я підійшов до неї, ніжно обійняв, А теплий вечір знов на вухо прошептав: Приспів.