Циферблат годинника на розі Хуртовини снігом замели... Нам з тобою, видно, по дорозі, Бо ішли, нікуди не прийшли. Знов ті самі вулиці незрячі І замету хвиля снігова. Нам з тобою легко так, неначе Вітер нам підказує слова. Підкажи найлагідніше слово, Я його слухняно повторю. Розгуляйся буйно і раптово, Заглуши усе, що говорю! Не було ні зустрічі, ні туги, Не було пориву і жалю. Я спокійна. Я щаслива з другим. Я тебе нітрохи не люблю. А якщо заплачу і руками Я торкну ясне твоє чоло, — Нас не бачать леви біля брами: Левам очі снігом замело! Якщо заплачу і руками Я торкну ясне твоє чоло, — Нас не бачать леви біля брами: Левам очі снігом замело! Циферблат годинника на розі Хуртовини снігом замели... Нам з тобою, видно, по дорозі, | Бо ішли, нікуди не прийшли. | (3) Нам по дорозі, нам по дорозі... По дорозі... По дорозі...