Посірілі нитки наших думок Плетуть собі клубочок, А часу нема і сил вже нема І душі забились в куточок... Посивілі батьки, як один день, Відчиняли нам двері з тобою... Пам'ятаєш, як ми дарували їм світ, Наповнений сонцем, морем, любов'ю?.. По краю землі, рука в руці І подих ще завмирає... Померти б з тобою в один день - Та так не буває... Приспів: Хочеш, Я з небес зіроньку... Хочеш, Я в руках ластівку... А хочеш, Під вікном залишусь.. Можна, Я в тобі поселюсь?.. Закарбовані спогади назавжди Не дають спокійно спати, Розбивається сон на частини фраз, Які неможливо зібрати... Вересневі дощі заливають враз, Світ промок - зв'язку немає... А як хочеться знов відчувати нас, Наповнених сонцем, любов'ю до краю... Мій демон і бог, назавжди в двох, Душа навік присягає... Померти б з тобою в один день... Померти б з тобою в один день - Та так не буває... Приспів. А хочеш, Під вікном залишусь.. Можна, | Я в тобі поселюсь?.. | (2)