Під теплим покровом жита Сплять ще з війни солдати. Як їм хотілось жити! Як ждала сина мати! Приспів: Хилить зерна достиглий колос В шану тим, що лежать тут з війни: Матерів золоті соколи, А Вітчизни безсмертні сини! У жито зайшли дівчата Маків жарких нарвати. Звідки дівчатам знати: Маки - серця солдатів. Приспів. Так ніжать букет дівчата, Мов пелюстки цілують. Серцю пора кохати, Маки серця хвилюють. Приспів. І вічним вогнем, найвищим, Сонце пала над світом. Дякуєм вам за тишу, Хлопці, що стали цвітом!.. Приспів.