1. Кажуть люди, що я лиха, а я Василиха: Я ся в полю наробила, йду додому стиха. 2 2. Я ся в полю наробила новими серпами, А мій Василь-Василина п'є в корчмі з кумами. 2 3. А я прийшла додомочку, почала казати: – Я нажяла в поли снопів – пішов би складати! 2 4. – А я снопи не жяв, не піду носити, А як прийду додомочку, ше й тя буду бити! 2 5. А я свого Василину всю натуру знаю: Єдни двері відчиняю, на другі – втікаю. 2 6. А я свому Васильови наварила бобу, – Ой наїдся, Василино, на тяжку хоробу. 2