А на нашій вулиці зацвіли каштани, Ми давно чекали їх — ось вони над нами. Вітер ніжно гладить їх голівки білі, Вечір тихо гасить їхні очі милі. Давай, друже, підемо у нічну годину І свічки запалимо — хай горять до днини. Там органи ночі вже співать почали, Там дзвенять над нами зоряні хорали. Вітер в густих вітах вже знайшов свій спокій, Він свічки хитає на кроні високій. Спогади, бажання, квіти і чекання Будуть під каштанами з нами до світання, З нами до світання, З нами до світання...