C Am F G Dm F G Am Як ішов селом я в літнє надвечір'я вітер капелюха скинув на подвір'я F G G7 F C G C G F C G Мого капелюха покотив подвір'ям Дівчина із хати глянули й метнулась, дала капелюха й весело всміхнулась Дала капелюха і мені всміхнулась Йду додому знову вітру вже немає свого капелюха сам туди кидаю Йду додому - вітру немає кидаю капелюх (сам кидаю) Вітру вже немає в серці завірюха, дівчини не видно - йду за капелюхом Усім курам на сміх - сам за капелюхом.