Я йшов кудись, Але відкрила двері ти, Так щиро й просто Посміхнулася до мене. А я мав необережність Взяти вийти з твоїх очей І за мить у моє серце Увійшло синє море, Що з колиски тебе в хвилі, Обіймаючи, легенди повіло. Там, де кам'яний ведмідь | П'є солону синю воду! | (2) І по життю, Неначе вітер, пролетів, Душа літала поміж Київських майданів, А холодною зимою Я приїхав за тобою В твій казковий теплий рай! Я спинився біля моря, Зачарований красою, Під пісні чайчаних зграй! Там, де кам'яний ведмідь | П'є солону синю воду! | (4) Там, де кам'яний ведмідь!..