Там, над могилою героя, — Скорбота схилених дерев, Які шепочуть в неспокої, Що він живе, що не умер. Приспів: Весни не вбити, не здолати, Юнацьких не згасити літ. І син живе, бо вічна Мати І вічний молодості квіт. Полине пісня ця з вітрами Пелюсток снігом в далину; Юнак живе десь поміж нами, Свою шукаючи весну. Приспів. О, як прожив юнак той мало, Як мало він пройшов доріг... І досі ще здається мамі, Що лиш переступив поріг. Приспів. Його роки пливуть над світом, Немов хмариноньки ясні, А він, коханням не зігрітий, Пала в безсмертному вогні. Приспів.