Їхав козак за Дунай, Сказав: "Дівчино, прощай, Ти, конику вороненький Неси та гуляй!" Крикнув, свиснув, на коня, | Будь здорова, дівчина, | Як жив буду, повернуся | Через три года. | (2) Постій, постій, козаче, Твоя дівчина плаче, Як ти мене покидаєш, Тільки подумай?.. Білих ручок не ламай, Ясний очок не стирай, Мене з войни зі славою К собі ожидай. Лутче було б, лутче було б | Не любити, | Лутче було б, лутче було б | Не ходити, | Лутче було б, лутче було б | Та й не знати, | Чим тепер, чим тепер забувати. | (2) Не хочу я нікого, Тільки тебе одного, Ти був здоров, мій миленький, А все пропадай. Крикнув, свиснув, на коня, Будь здорова, дівчина, Як жив буду, повернуся Через три года. Лутче було б, лутче було б | Не любити, | Лутче було б, лутче було б | Не ходити, | Лутче було б, лутче було б | Та й не знати, | Чим тепер, чим тепер забувати. | (2) Їхав козак за Дунай, Сказав: "Дівчино, прощай, Ти, конику вороненький Неси та гуляй!"