Янку, Яничку, десь був рана? Пас коника вороного, сама сь казала. Сама сь казала коня сідлати, І сама же сь на коника ручку подала. Коника пасти, нічку не спати, І не було з ким, серденько, порозмовляти. Ой ти, дівчино, серденько моє, Другу нічку будем пасти коника обоє. Ой ти, Яничку, ой ти, Яничку, Дай поспати іще дома хоч єдну нічку.