Як стрільці йшли з України, То сльози тремтіли в очах, Бо кожен кидав дівчину На тих широких, на тих розлогих степах. Розвіялись мрії рожевії, Мрії мої, ах, мої. А спомин про хвилі давнії, давнії, Остався мені, остався мені. В городі Єлизавети Тужили дівчата в той день. І нило серце з розпуки, І чах у грудях, і чах в очах огень. Розвіялись мрії рожевії, Мрії мої, ах, мої. А спомин про хвилі давнії, давнії, Остався мені, остався мені. Поїзд помчався стрілою На призабутий запад, А тільки пісня крилата З димом була, з димом верталась назад. Розвіялись мрії рожевії, Мрії мої, ах, мої. А спомин про хвилі давнії, давнії, Остався мені, остався мені.