Як ходив я до панянки з парадного ходу, Любив її, умовляв на що дати згоду. | (2) Прийду було увіщаю, серце в мене млиться, А вона мене мов янгол цілує, сміється. Та й розкажу я вам про свою пригоду, Дух мій каже: "Ти зайди із чорного ходу." Розчинив я в кухні двері, мій янгол горлає, То вона в своїх руках кукарду за коси тягає. Зла, як відьма, верещить, летить піна з рота, Тут у мене женитися пропала охота. Як хочете перевірить жіночу породу, То заходьте, женихи, із чорного ходу.