Яблука доспіли, яблука - червоні! Ми з тобою йдемо стежкою в саду. Ти мене, кохана, проведеш до поля, Я піду - і, може, більше не прийду. Вже й любов доспіла під промінням теплим, І її зірвали радісні уста, - А тепер у серці ось тремтить і грає, Як тремтить на сонці гілка зoлота. Гей, поля жовтіють і синіє небо, Плугатар у полі ледве маячить... Поцілуй востаннє, обніми востаннє: Вміє розставатись той, хто вмів любить.