Зазоріло на схилах Дніпрових, Прокидається рідна земля. Ти – світанок добра і любові, Злоточола столице моя. Пролітають віки невмолимо, Та вже більше як тисячу літ Всі дороги ведуть не до Рима, – До твоїх легендарних Воріт! Приспів: Як долі дарунок омріяний, У серці цей день довгожданий, Я знову з тобою, мій Києве, Ви знову зі мною, кияни! І в сумну, і в щасливу годину, Де не буду, в якому краю, Я у мріях до тебе прилину У закохану юність мою. Знов п'янитимеш душу до ранку, Як тоді - в грудях радісний щем. Розчинюся в тобі до останку Під ласкавим травневим дощем! Приспів.