Я вже не той, що був колись: Літа, розкидані війною, По скронях тихо розійшлись, Як дим, легкою сивиною. Не та вже, серденько, і ти: За роки суму і розлуки Обличчя встигло одцвісти І погрубіли ніжні руки. І я не той, і ти не та, Але чуття вогнем палають, Бо для закоханих літа Ніколи значення не мають.