Я в середу вродилася, Горе ж мені, горе, Не дайте мя за старого, | Бо борода коле. | (2) А дайте мя за такого, Що не має вуса, Він до мене кивне-моргне, | А я засміюся. | (2) А я хлопця полюбила, Не признавалася, Вийшла мати воду брати | Та й догадалася. | (2) Ой, чого ж ти, моя доню, Чому скриваєшся? Полюбила козаченька | Та й не признаєшся? | (2) А тепер я моїй мамі Щиро призналася, Що з козаком молоденьким | П'ять літ кохалася. | (2)