Я з тих, хто носить вишиванку Біля серця не для понту, З тих, хто зна ім'я героїв Від Шевченка аж до Гонти, Тої нації, Що били кілька віків поспіль, Ті, що йшли у напад навіть, Коли вдома тепла постіль. Спиною до спини з братами, Як вовки у зграї, Ті, що боряться постійно, Не бронюють місця в раю, Ті для кого "українець" - Не пусте слово і букви, Ті для кого звуки гімну - Це найкращі в світі звуки. Я - Українець - Це звучить для мене гордо, Ті хто проти нас і мене, Пошкодують про це згодом. Всі хейтери готують Мотузок і добре мило, Моя милозвучна Звучить гостро та не мило. Готова диба для тих, Хто проти України, Вишиванка на тілі Не для понту, а для діла. Перчені слова жалять, Переростаючи в ессе, Я - Українець! - І цим сказано усе!