Я не надіюсь нічого І нічого не бажаю — Що ж, коли жию і мучусь, Не вмираю! Що ж, коли гляджу на тебе І не можу не глядіти, І люблю тебе! Куди ж те Серце діти? Усміх твій, неначе сонце Листя покрівля зелене, А з'їдає штучну краску — Смійся з мене! Я не надіюсь нічого, Але як бажання сперти? Не бажать життя живому, Тільки смерти? Жиймо! Кожде своїм шляхом Йдім, куди судьба провадить! Здиблемось колись — то добре, А, як ні — кому се вадить?