Коли безхліб'я і в тарілці пусто І я на голод одягаю збрую, А злидні обжилися мої плусто, Я медитую... | (2) Коли в душі лиш тільки біль ущербний, Я, нехтуючи болем, не бідую, Тоді світанком знаючи, що смертний, Я медитую... | (2) Коли вже не підходить жодна мірка І я, не підкорившись, не бідую, До мене з неба промовляє зірка, Я медитую... | (2) Коли в душі лиш місце для Дажбога, Хто рідну віру дав мені святую. До Бога нас веде своя дорога, Я медитую... | (7)