Am Dm E Am Я люблю твої кроки у тихих садах F G E Де троянди густі, мов туман біля вікон C G D E F Молодесенький місяць і срібний наш дах Am Dm E Am Неторканий смуток родинних реліквій * Може все це приснилось комусь і колись Тих садів нереальний причаєний подих, Ти забутий навіки, ти рідний наскрізь, Я люблю твої кроки у тиші по сходах Ті троянди чекають давно не тебе Хто там знає, що їм може й сто навіть років Я люблю твої кроки ніколи й ніде Я люблю твої кроки, люблю твої кроки. Я люблю твої кроки нізвідки вночі В тих садах, де немає ні саду, ні дому, Але є ще ті сходи і є ті ключі, Лиш дверей не відчинить ніхто і ніколи.