Я до тебе, кохана, крізь дощі і тумани Лину в снах і піснях, тільки не наяву... Ти усміхнешся до мене, я знаю, | Та шкода не побачу я усмішку твою. | (2) Бо зустріти тебе і сказати що маю Я не можу, бо ми на далеких стежках... Ти повернешся до мене, я знаю | Тільки не на яву, а у зоряних снах... | (2) Коли в літніх садах соловейки співають, Коли осінь дощем під вікно зашумить, Ти не забудеш про мене, я знаю, | І у небо вечірнє ти поглянеш на мить... | (2) Там на небі далеко тихо зорі падають, Ти про мене згадаєш, коли будеш одна... Ти усміхнешся у небо, я знаю, | І в зіницях твоїх закрадеться весна... | (2)