Am E Am G Iз полону, з-пiд Iзмаї- лу C G Am Вели козаченьки Dm C A7 В яснi зорi, на Вкраї- ну Dm E Am Братцiв дорогеньких. Отаман каже жартома: "Чом не раді йти в Батьківщину? Може, далі йти сил нема, То повертай до Ізмаїлу." A7 Dm A7 Dm C А сто братців засмія- лись, F C Dm Інші сто сказали: Gm F D7 "Ми жіночок-татаро- чок Gm A7 Dm Й діточок лиша- ли. Одпустіть - жалкувать не будем - За дніпровськії плавні. Навіть бачить вже забудем Землі православні." Hm Em Hm Em D В отамана очі - хма- ри, G D Em Крівцею налиті: Am G E7 "Ну йдіть, плодіть янича- рів, Am H7 Em Бісовії ді- ти!" A7 Dm A7 Dm C І коли закурився шлях, F C Dm Запорожці коней вертали. Gm F Зі сльозами на очах D7 Gm A7 Dm Козаки своїх руба- ли.