Ішов козак потайком (2) До дівчини-серденька вечірком. (2) "Ой дівчино, відчини, (2) Своє-моє серденько звесели!" (2) "Ой не буду відчинять, (2) Бо ти будеш, серденько, жартувать."(2) "Ой не буду, не буду, (2) Пожартую трішечки та й піду." (2) Жартували до зорі, (2) Поки стало виднесенько надворі. (2) "Ой козаче, утікай (2) Та й на мене славоньки не пускай." (2) "Ой дівчино, шумить гай, (2) Кого любиш, серденько, забувай." (2) "Нехай шумить, ще й гуде, (2) Кого люблю змалечку, мій буде." (2)