Ти поглянь, яка наша земля: Дивовижно, гарненька, багата. Звідки взялась? - запитую я І хто точно це може сказати. На весні вона квітне радіє, Літом тішиться кожний, хто дбає, Осінь всіх накормити уміє, А зима, що робив запитає. Приспів: І проходять літа за літами, Все ритмічно і все без зупину Мабуть, все ж таки є хтось, над нами, Що так дбає про нас кожну днину. Хто тобі і мені дав життя? Чи усі ми живем, як годиться? Чи нам вибачить мати земля, Яка все нам дає, не скупиться? Ми не вмієм в любові прожити, Все живе, на живе зазіхає. І хтось мусить за це нас любити, І хтось з сумом за всім споглядає.