Гримотять литаври, стяги пломеніють, Ген високо сонце осяває путь, А попід горою яром-долиною Козаченьки славнії у похід ідуть. Слава їх чекає, смерть на них чигає — Все це буде потім в клекоті боїв. Немо, братці, пісню, гей, кобзарю, де ти? Вшкваримо, щоб гук наш до небес летів. Коні швидконогі, сіделечка срібні, Шаблі і пістолі у несхиб-руці. Начувайся, враже, ген у полі-полі Охоронці волі Січові Стрільці. Розступіться терни, розіграйся море, Боже милостивий, путь нам осіни. Капа й Берестечко, Конотоп і Крути — Боже всемогутній, сили дай й снаги. І засурмлять сурми, заревуть гармати, Кинеться сірома у кривавий пир, На яснії зорі і на тихі води Верне із неволі християнський мир. Гримотять литаври, стяги пломеніють, Ген високо сонце осяває путь, А попід горою яром-долиною Козаченьки славнії у похід ідуть.