Готуй мені збрую, Готуй мені коня. Бо я серцем похід чую, Дівчинонько моя. Дай уста рожеві Ще поцілувати, Ніж заграють нам крицаві Московські гармати. Піду я, піду я, А де, сам не знаю, Може люту смерть найду я В далекому краю. Прийдуть вірні друзі, Прийдуть, заспівають Під явором, в темнім лузі Мене поховають. Не плач же, дівчино, Серденько кохане, А заплачеш в ту хвилину, Як мене не стане.