Над синім ставом скалки блискавок – Лютує горобина ніч. То до вікна, то до колиски То хустку гарячково з пліч. Ну де ти є, давно відкоханий? Сльоза розпачливо пече. Скажи мені, хоча б від кого ти Ідеш сьогодні під дощем. Я чую голос твій розсміяний. Хтось до будинку заверта. Гримить Молоня в небі стрілами – До Перуна, до Перуна. І бас у відповідь розважливий Гуркоче їй розлого знов – То про терпіння повну чашу, То про любов, то про любов. Небесні вихорі влягаються, Вспокоюється все земне. І я дивуюся уранці, Як тихо я люблю тебе.