За мною гори! Яке там горе? | Закриті штори, там не гудять мотори! | (4) Землі мої, там між водами тягнеться ліс, Шкіра моя біла, та змалечку я, як і всі, З'їла чорную жменю землі. Тече по судинах, Я - просто людина серед мільйонів людей, Я просто живу і вдихаю повітря, І прагну, щоб зранку настав новий день! Там, між горами є квіти, що не зірвані ніким, Їх не топчуть ногами, вони там віки, А ми тут і ми стирали свої кроси об бетон, На алеях дірки тут, а не зірки! Ми шукали щось цілющого прикласти нам до ран, Адже поруч є все, то чому ж так болить? Хмари знову заблукали у засніжених горах, Прагнуть спокою всі, ми змогли, і вони змогли! За мною гори! Яке там горе? | Закриті штори, там не гудять мотори! | (2) Це не передати антипатій, Ніби не минати ти й не мав, Перейди на берег, ми не будемо судити, Хто це робота, так і марить, Світ ціпотить, тік дійсно палим, В свому світі ми не ніби Майлі Бе, Щоби перепало не казатиму я мало, Це життя, що мені дано, одне розуміти вверх, Лід тав, мій інтерес тут не впав, Щоби ми не мали все питання виникали, Це емпірика надалі. Вийде так: Тут ти пан, або ти пропав Ти б не впав, ти був у мілинах. Стільки було калу, нові шишки набивали, Далі ми не впадем, адже ми за горами! Музика не та, ми літали там, | Гени та мета, манекени там, | Музика, гей! Музика не та, | Ми літали там, гени та мета, | Манекени там! Музика! | (2)