Гей там у Вільхівці там Дівчина живе Від неї мов од сонця проміння ясне б'є Сміються карі очі мов зорі серед ночі | Від неї мов од сонця проміння ясне б'є | (2) До тої Дівчиноньки Хорунжий заходив І в карих оченятах спокій душі згубив Чи в хаті чи у полі кляне нещасній долі | І в злості дві російські дивізії розбив | (2) Аж раз у темну нічку як світ безжурно спав Таємними стежками москаль на полк напав Як лев наш Черник бився тай він вкінець зморився | Разом із товариством в неволеньку попав | (2) Тепер він марширує в далекую Сибір І очі все звертає до ясних ясних зір А як на зорі гляне він Вільховець спом'яне | І дивиться так сумно в синіючу простір | (2)