Гаї шумлять біля потоку, Де хвиль весняна течія. Прощай, кохана кароока, | Прощай, пораднице моя. | (2) В далекий край я від'їжджаю, А ти крізь даль і довгі дні, Немов погожа зірка в маю, | Світи надією мені. | (2) Нехай насняться карі очі І голуба небесна вись, Дніпровські ночі, любі ночі, | Дe ми стрічалися колись. | (2) І стане легкою дорога, І пригадається ізнов Очей закоханих тривога, | Твоя незраджена любов. | (2)