Вечірнє небо засвітило зорі, Я поміж них розшукую свою, Але нема моєї у просторі І я один задуманий стою. Зірок веселу слухаю розмову І чарівні розгадую слова, Я ніби й справді чую їхню мову І чую, як шепочеться трава. Приспів: Іди, іди у гай по тій стежині, | Ти там знайдеш, кого так довго ждеш, | Там на поляні, де фіалки сині, | Свою надію, віру віднайдеш! | (2) І я іду, блукаю зелен-гаєм, Немов вогонь, любов свою несу, Там ніжну пісню соловей співає Своїй коханій про її красу. Фіалкам синім серденько лоскоче, На пелюстках займається роса, Я їх цілую, мов дівочі очі, Немов жадані милої уста. Приспів. (2) Свою надію, віру віднайдеш!