Сонце сходить. Є надія: Рабство згине, як туман. Наша ненька Україна Піднялась з одвічних ран. Оживають наші мрії Й думи славних козаків, Будь державі Україні, Якби хто не шаленів! Синє небо, колос спілий, Явори і ясени - Все це край наш рідний, милий Від Карпат аж до Десни! Не впадем більш на коліна. Геть зневіру й рабський страх! Чуєш, мамо Україно, Ми зійшли на волі шлях!