Святої Лаври віщий дзвін — Зайти до Храму кличе він. Спомин ластівки крило, Летить туди, що відбуло. Думки і давнішні жалі | Схилитись просять до землі, | (2) Згадать, кого уже нема, | Хто жив на світі не дарма. | Приспів: Київська Лавра — свята наша Мати, | Наша молитва в ранкову годину, | (2) Треба спинитися і постояти, | І помолитися за Україну. | Коли ми в радості й біді, Дзвонила Лавра і тоді. І через далі, через час Безцінний дзвін знаходив нас. Я чую Лаври Божий дзвін — | Такий близький, натхненний він. | (2) Щоб день лихий нас обійшов, | Лунай печерський дзвон ізнов. | Приспів.