Ви жили тут в полоні дум, Злітали в вись піснями, Та, раптом, сум і знову сум, Лиш пісня поміж нами. Во вік нема пісням кінця, Судилось їм безсмертя, Не зна кінця туга вінця, Що звивсь навколо серця. Приспів: Два птахи понад світом летять! Два птахи свій проодовжують шлях! Два птахи, два птахи, два птахи Летять, летять, летять! Два птахи легким змахом крил Летять під небесами, Є досить сил, їм стане сил, Щоб жити поміж нами. Піснями скорені серця Цвітуть, немов калина, Не зна кінця, не зна кінця Та пісня лебедина! Приспів. (2) Ви жили тут в полоні дум, А пісня залишилась поміж нами...