Душа моя, знайдибіда! Знайди біду, не вернешся. Яку біду надибала? Стоїш і не одвернешся. Душа моя обпалена, І, як ти ще жива? Шукаєш, мов копалини, – Слова, слова, слова! Оголеними нервами Угадуєш словам Нестачу мікровольта І зайвий міліграм. Душа з очима снайпера В трагічній німоті, Здається, що вже знайдено. І знову – ні, не ті! У легкості вітрила І в попелі згорань Ти знаєш слово-брилу І слово-філігрань. Оголеними нервами Угадуєш словам Нестачу мікровольта І зайвий міліграм. Ти дома – тільки в невідомості, Ще кожен вірш, як перше "ма" І десь над гранями свідомості Є те, чого іще нема. Душа моя, знайдибіда! Знайди біду, не вернешся. Яку біду надибала? Стоїш і не одвернешся.