Доню, пташко, квітка дрібная, Як жити тяжко ти ще не знаєш. Я не дам тобі срібла, Я не дам тобі злата, Ні коштовних каменів, Ні розкішних палат. Те, що можу я дати, Ти не купиш за злато: Я навчу тебе пісню Про убогий сад. Той сад предивний, Той сад прекрасний, Не бачені квіти у саду тім, Той, хто може любити, Той, хто може прощати, Той, хто вміє страждати, Буде жити в нім. Проста та пісня, Як скибка хліба. Та лиш устами Її марно співати. Ти ту пісню святую Проспівай своїм серцем, Господи, її слухай,* Бо одійду я...