Ні, долю у житті не обійдеш, Не обманеш її ти хитрим словом Чи маскарадом модненьких одеж, Де змішане зелене з малиновим. Вона усім відміряє своє, Не глянувши на гроші і посади. І пильний погляд вироком стає Із відчуттям провини і досади. Приспів: Пошли мені, Боже, нехитрої долі І серця гарячого чесний порив. Пошли мені, Боже, утіху та болі, Щоб я з Україною їх розділив. Не розгадаєш долі таїну, Всіх кольорів не втиснєш в звичну раму: Одного понесе в небесну вишину, А іншого жбурне в глибоку яму. Я вірю в долю з давньої пори, Тому й кажу без театральних жестів: О доле, ти зі мною не хитри: Клади свій хрест - його я буду нести. Приспів.