Добрий вечір вам, та й господарям, Ми не самі йдем, ми Козу ведем – Від хати до хати, сіру, волохату, З довгими ногами, з крутими рогами. Го-го-го, Коза, го-го, сірая, Го-го, білая, го-го, бистрая! Ой розходися, розвеселися По сьому дому по веселому! А в Михайлівці всі хлопці стрільці – Встрелили Козу в правеє вушко, В правеє вушко, в саме сердушко!.. /Лунає "постріл", Коза падає. Далі розігрується імпровізована інтермедія: Дід-поводир звертається до присутніх: чи немає серед них лікаря-аптекаря, Який би порятував Козу? Нарешті з-поміж самих щедрувальників Знаходиться Лікар, який після торгів-перемовлянь Козу "виліковує"/ ...Надулась жила, Коза ожила Та й підвелася, та й піднялася, Та й пішла Коза, та й гуляючи, Та й стрибаючи, Усіх діточок звеселяючи! Го-го-го, Коза, го-го, сірая, Го-го, білая, го-го, бистрая! Ой розходися, розвеселися По сьому дому по веселому! Речитатив: Де Коза ходить, там жито родить! Де Коза ногою, там жито копою! Де Коза рогом, там жито стогом! Де Коза хвостом, там жито кустом! А де не буває – там все вилягає! Скачи, Кізонько, через поріг – Дасть тобі господар пшеничний пиріг!