Ти бачиш, мій друже, мій брате, Навколо румовища мертві. Ти чуєш ворожі гармати, Життя вимагає пожертви. Ти прагнеш пекельної помсти, Ми станем пліч-о-пліч до бою. Сьогодні ми змінимо долі. До зброї! До зброї! До зброї! Ти знаєш, що в світі немає, Нічого дорожче за волю, Вона ланцюги розриває І вільних веде за собою. Ти віриш у те, що ти віриш, Ти віриш, що правда – у волі, Ти першим до бою полинеш, До зброї! До зброї! До зброї! Ти віриш лиш те, що ти любиш, Кохаєш лиш ту, що є варта, І ти мабуть нині відчуєш, Як в серці займається ватра. Ми знов підіймемо калину, Допоки нас буде хоч двоє, До зброї, моя Україно! До зброї! До зброї! До зброї!