До махновців виряджала Козака дівчина, Край доріженьки стояла Гарна, мов калина. До сідла козак стрибає, До дівчини промовляє: Будь щаслива та здорова, Рейзьо чорноброва! За віконечком літає Голуб сизокрилий. Дівчинонька визирає: Чи не їде милий? Їй воркоче голубонько: Не журись, дівчино! Милий волю захищає, Буржуїв рубає!